Понад 500 млн рекламних показів у першому півріччі 2026 року припали на низькоякісний контент, масово згенерований штучним інтелектом. Таку оцінку оприлюднила DoubleVerify, компанія з вимірювання якості цифрової реклами. Йдеться не про будь-який текст або відео, створені за допомогою ШІ, а про так званий AI slop: дешеві, повторювані матеріали, зроблені переважно для збору трафіку й монетизації рекламою.
Що насправді означає цифра 500 млн
Це кількість виявлених показів у вимірюваному DoubleVerify середовищі, а не повний обсяг усього інтернету. Показ також не дорівнює людині: один користувач може побачити кілька оголошень, а частина інвентарю може бути недійсною. Тому число варто читати як індикатор масштабу проблеми, а не як точну аудиторію AI slop.
Водночас навіть такий обмежений показник важливий. Рекламна екосистема здатна спрямовувати гроші на сторінки, де виробництво одиниці контенту коштує майже нічого. Якщо алгоритм оптимізує лише дешевий CPM, формальну видимість або клік, він може винагороджувати не якісне медіа, а фабрику автоматично зібраних сторінок.
Чому це загрожує не тільки бюджету
Невдале розміщення створює три різні ризики. Перший — економічний: показ відбувся в середовищі, яке мало хто свідомо обрав би для бренду. Другий — репутаційний: оголошення поруч із безглуздим, маніпулятивним або помилковим матеріалом може виглядати як його підтримка. Третій — інформаційний: кампанія навчає оптимізаційну систему на слабких сигналах і робить наступні рішення ще менш зрозумілими.
Дослідження DoubleVerify про ставлення до ШІ наголошує: аудиторія реагує не стільки на сам факт використання технології, скільки на якість та контекст. Це принципова відмінність. Відмова від усіх AI-інструментів не вирішує проблему, а автоматичний ярлик «створено ШІ» ще не вимірює цінність конкретної сторінки.
Як програматик підсилює пропозицію низької якості
У відкритому програматику оголошення проходить через ланцюг платформ, а закупівельник не завжди бачить повний список сайтів до старту. Дешевий інвентар із достатнім формальним трафіком може потрапити в кампанію, особливо коли мета сформульована надто вузько: купити максимальну кількість показів за мінімальною ціною.
AI slop також швидко змінюється. Домени, шаблони та теми з’являються швидше, ніж статичний список виключень устигне оновитися. Саме тому корисні не лише чорні списки, а аналіз поведінки: неприродна частота публікацій, повторювані структури, дивні джерела трафіку, надмірна кількість рекламних блоків і відсутність зрозумілої редакції.
Що перевірити рекламодавцю
Почніть із повного звіту за доменами та застосунками, а не лише з агрегованого CPM. Порівняйте видимість, час уваги, післяклікову поведінку й бізнес-результат для груп майданчиків. Висока видимість на сторінці, яку людина закрила за секунду, не доводить якісного контакту.
Домовтеся з агентством і верифікаційним партнером про визначення низькоякісного AI-контенту, порядок блокування та повернення коштів. Збережіть контрольну вибірку дозволених медіа, щоб виміряти різницю, а не просто звузити охоплення. Надто агресивне блокування може випадково покарати нові незалежні видання, тому рішення має бути пояснюваним і переглядатися.
Питання до медіаплану, а не тільки до технології
Якщо KPI винагороджує лише дешевизну, постачальники раціонально знаходять найдешевший інвентар. Тому brand safety не можна додавати наприкінці як фільтр. Якість середовища має бути частиною цілі разом з інкрементальним охопленням, увагою та результатом для бізнесу.
Дослідження WFA про дефіцит стратегічного мислення пояснює, чому автоматизація підвищує ціну людського судження. Огляд реклами всередині ШІ-агентів показує інший бік проблеми: нові інтерфейси потребують нових правил прозорості.
Висновок
Пів мільярда показів — це попередження про економіку цифрового контенту. Генеративні інструменти різко зменшили вартість виробництва, але рекламні системи ще не завжди відрізняють масштаб від цінності. Брендам потрібні прозорі звіти за майданчиками, вимірювання уваги й бізнес-ефекту та чіткі правила виключення. Головне питання вже не «чи використано ШІ», а «чи отримала людина змістовний досвід і чи хотів бренд за нього платити».
Джерела
офіційне дослідження DoubleVerify, Advanced Television та Campaign Asia.
